ХІІІ «РОЗУМОВСЬКІ ЗУСТРІЧІ» ВІДБУЛИСЯ
Сільський голова Віктор Бондаренко 28–29 листопада 2024 року в Чернігові брав участь в тринадцятій міжнародній науково-практичній конференції «Розумовські зустрічі». Відкрилися Зустрічі незвично – у виконанні творчого колективу Чернігівського фахового музичного коледжу ім. Левка Ревуцького прозвучали композиції Людвига ван Бетховена з українським мелосом, насамперед – варіації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай» (Schöne Minka). З`явилися вони завдяки підтримці Андрієм Кириловичем Розумовським славетного німецького композитора, їхній багаторічній дружбі та засвідчують залученість України до загальноєвропейських процесів. А в основі – сумна історія трьохсотлітньої давнини, свого роду – пересторога нащадкам.
Цього року конференція зібрала понад сто учасників: відомих експертів у сфері публічного управління, істориків, економістів, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, медіа, громадських організацій України (одинадцять регіонів) та Польщі. Зустрічі проводилася в змішаному форматі – як із безпосередньою присутністю, так і онлайн.
Організатори – Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації, Сіверський інститут регіональних досліджень, Школа врядування Острозької академії за організаційного сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації та обласної ради. Підтримка – від Hanns Seidel Stiftung Ukraine.
Відкрили конференцію директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації Володимир Бойко та директор Сіверського інституту регіональних досліджень Сергій Лепявко. Вони зазначили – конференція працює як діалогова платформа тих, хто генерує ідеї в сфері державного, конструює їх та реалізовує. Співорганізатори подякував захисникам України та запропонував вшанувати пам’ять полеглих хвилиною мовчання.
З вітальним словом до учасників конференції звернулася перший заступник голови Чернігівської обласної ради Ніна Лемеш. Вона зазначила: Зустрічі стали значною подією для області, діяльність таких інтелектуальних майданчиків важлива за таких складних часів, як нинішні.
Від імені облдержадміністрації до учасників звернулася керівник її апарату Наталія Мужикова. Вона згадала про шлях, який пройшла конференція від часу свого виникнення, про сумніви, які існували на самому початку – чи вдасться привернути увагу та збирати в Чернігові відомих фахівців. Втім «Розумовські зустрічі» довели свою необхідність та високий рівень.
Конференцію також привітав завідувач Школи врядування Національного університету «Острозька академія» Валерій Тертичка, зазначивши – організації-партнери Зустрічей можуть змінюватися, а партнерська взаємодія колег – залишається сталою.
Конференція проходила у формі п`яти послідовних панельних дискусій. Перша історико-політологічна – «Геополітика та історія Чернігово-Сіверщини». Відкрила її головний редактор газети «День» Лариса Івшина. Вона згадала американсько-українського історика Джеймса Мейса, який наголошував на необхідності для українців спиратися на власні сили, переосмислювати історичні події та будувати своє майбутнє на основі чесного погляду на колоніальне минуле. Спікерка наголосила – Україна довгий час перебувала під впливом імперій, нинішня російсько-українська війна має чітко виражений антиколоніальний характер.
Польський експерт, Пьотр Кульпа, впевнений, що Україна неодмінно переможе у цій війні. Він представив кілька можливих сценаріїв завершення нинішньої російсько-української війни та обґрунтував, чому для України спрацює оптимістичний. Водночас, на думку спікера, такий розвиток подій передбачає створення нової моделі управління державності – ефективнішої ніж та, що існувала дотепер.
Політолог Євген Магда підкреслив – боротьба проти залишків імперського впливу – частина сучасної стратегії України. На його переконання «чим ближче до російського кордону ми обговорюємо, як знищити російську імперію, тим краще для нас». Спікер також наголосив на важливості розвитку білоруського вектору в післявоєнний період.
Генерал-лейтенат Ігор Романенко сконцентрував свій виступі на необхідності подолання постколоніальної спадщини та ствердження нового українського політикуму – вільного від тягаря минулого.
У виступах істориків, Олександра Кухарука, Ігоря Кондратьєва, Геннадія Єфименка, прозвучали маловідомі сторінки формування кордонів гігантського макрорегіону – Чернігово-Сіверщини – її ролі та місця в минулому України.
Друга панельне дискусія, «Оновлена державна стратегія регіонального розвитку на 2024–2027 роки: ключові інновації, проблеми їх реалізації, врахування потреб громад України у реконструкції та відновленні», присвячувалася питанням економіки воєнного періоду та післявоєнного відновлення, стратегічного планування. Спікери, а це в минулому міський голова Маріуполя Михайло Поживанов та міський голова Львова Василь Куйбіда (засновники Фонду муніципальних реформ „Магдебурзьке право“»), сконцентрувалися на аналізі викликів, що стоять перед територіальними громадами, особливо тими, які зазнали значних руйнувань внаслідок бойових дій. Зокрема, яким чином має бути організована ефективна допомога держави органам місцевого самоврядування, підтримка мешканців населення за кризових умов. На переконання доповідачів, приклади Мелітополя, Павлограда та Харкова показали, як міські голови знаходили способи забезпечити життєдіяльність громад навіть за найскладніших часів.
На думку голови благодійного фонду «Нова країна» Андрія Новака економіка – це поєднання математики та психології: «Математика – це лише розрахунок витрат, а психологія – це стратегія майбутнього». Такий підхід закликає до стратегічного мислення й зосередженості на розвитку промисловості, створенні нових робочих місць.
Юрій Ганущак акцентував на необхідності впровадження проєктного підходу до державного управлінні. Без цього місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування ризикують залишатися пасивними спостерігачами – замість того, аби стати рушіями змін. Успішна реалізація будь-якої стратегії можлива лише за умови поєднання професійного управління, використання сучасних інструментів планування та залучення бізнесу до післявоєнного відновлення.
Учасники панельної дискусії погодилися – лише поєднання зусиль центральної та місцевої влади, громадського сектору та міжнародних партнерів дозволить створити умови для сталого розвитку України.
Третя панельна дискусія «Як російсько-українська війна змінює Україну, суспільство та ветерани» виявилася чи не найемоційнішою, адже йшлося про вплив війни на кожного з нас, формування в суспільстві шанобливого ставлення до ветеранів, їхню інтеграцію до мирного життя. Спікери зосередили увагу на ключових викликах, з якими стикається держава, і на необхідних кроках для подолання цих викликів.
Учасник оборони Чернігова професор Сергій Лепявко зазначив – ветерани, люди, які ризикували своїм життям та здоров`ям заради інших, заради держави мають право та повинні розраховувати на відповідне до них ставлення. Й навів приклад США, де ветерани – мабуть, єдина привілейована верства, хоча серед них існують свої відмінності. Ми дуже часто сприймаємо їх як лицарів, – зазначив спікер, – а вони в мирному житті можуть відчувати себе незахищеними як діти чи підлітки. Цю психологічну особливість необхідно бачити та враховувати її під час формування ветеранської політики.
Діалог продовжили Сергій Довбиш (співзасновник громадської організації «”ВСУ” “Серцевір”») та Оксана Петренко (начальник відділу з питань ветеранської політики Чернігівської облдержадміністрації). Погодовившись із попереднім спікером стосовно викликів інтеграції ветеранів у суспільне життя вони водночас наголосили на необхідності формування у ветеранів віри у власні сили, підтримки здатності робити свій внесок у розвиток території – цьому дуже сприяє малий та мікро бізнес, а також – освіта. Українське суспільство має розуміти, що ветерани – це не лише ті, хто потребує допомоги, але й ті, хто може стати рушійною силою у відбудові країни.
Сергій Джердж (голова громадської ліги Україна – НАТО, ветеран російсько-української війни) звернув увагу на таке явище: солдат двічі відчуває культурний шок, перший раз – коли потрапляє на війну, а вдруге – коли повертається додому, адже він вже не може повернутися туди, звідки пішов – навколо все інакше. Доповідач згадав інформаційну війну, що точилася проти ідеї вступу України до НАТО, а час довів наскільки прибічними такого рішення виявилися праві.
Ярослав Пилинський (старший науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих України) назвав свою доповідь так: зброя та демократія. Або ж – навіщо демократії зброя? Спікер згадав Швейцарію та Ізраїль як приклади, де озброєне суспільство може бути ефективним захистом від зовнішньої агресії. Спікер наголосив: «Кожен громадянин має знати правила поводження зі зброєю та проходити регулярні тренінги, щоб зброя залишалася інструментом захисту, а не загрозою».
Роман Захарчук (інформаційний центр «Майдан моніторинг», Харків) зосередився на впливі війни на психоемоційний стан населення.
«Освіта майбутнього як фактор сталого розвитку території» – тема четвертої панельної дискусії. Відкрив її Юрій Музика, начальник управління освіти і науки облдержадміністрації. На його переконання, освіта лежить в основі розвитку людини, нації – тобто всього того, що у нас намагаються забрати. На тепер влада намагається гарантувати безпеку освітнього процесу, аби перейти до очного навчання як більш ефективного. А воно неможливо без добре облаштованих укриттів, забезпечення техногенної та пожежної безпеки, створення класів безпеки, охорони закладів освіти, забезпечення їх енергонезалежності, реформи харчування дітей, змін в національно-патріотичному вихованні дітей, формування здатності учнів до критичного мислення.
Про допомогу громадам у цілому та освітянам Чернігівщини зокрема розповіла координатор напряму з професійного розвитку управлінців у сфері освіти проєкту DECIDE Леся Прудіус. Олег Фасоля (керівник компоненту підтримки освіти на місцевому та регіональному рівні Шведсько-українського проєкту «Підтримка багаторівневого врядування в Україні») звернув увагу на проблематику, яка існує в освітній галузі на рівні громад та регіонів: розподіл коштів, вкрай нерівномірна якість надання освітніх послуг, захоплення другорядними питаннями, що мають опосередковане відношення до освітнього процесу, а також політичні впливи. Без сталого функціонування освітньої галузі, переконаний доповідач, неможливо досягнути сталого розвитку громад та регіонів.
Також на панельній дискусії йшлося про низку аспектів організації вищої освіти дорослих, зокрема – вивчення Голокосту (Алла Попружна, Пенітенціарної академії України), розбудова національної стійкості України через освіту цінностей (Світлана Москаленко, Вища школа публічного управління).
Спеціальний гість конференції, народний депутат України Ганна Бондар, розповіла про проєкт порятунку Покорщини – унікальної пам`ятки садибної архітектури XVIII ст. родини Розумовських – Дараганів в селищі Козелець. Нині завдяки волонтерським зусиллям вдалося прибрати багаторічне сміття, вочевидь, що для його порятунку потрібно закрити дах та отвори, а надалі постає наступне питання – кому належить майно та яким може бути наступне функціональне призначення цього об`єкту української історико-культурної спадщини. До речі, учасники конференції зробили свій вибір одноголосно – на користь постаті Наталії Розумихи.
П`ята панельна дискусія «Співпраця України з Європейським Союзом: нові можливості для територіальних громад та регіонів» розпочалася з виступу Миколи Бутка – професора кафедри менеджменту та адміністрування національного університету «Чернігівська політехніка». Він зазначив – двадцять років тому пропонувалося зв`язати Покорщину з Батурином, тоді можна було б створити цілий комплекс, зрештою, мовиться про відродження потенціалу Розумовських як цілісності. Що ж до післявоєнної відбудови України, то, на думку доповідача, провідну роль мають зіграти територіальні громади. Для цього в Україні необхідно внести зміни до піраміди управління, а зусилля сконцентрувати на формувння критичної маси інвестиційних програм та проєктів з відновлення. Війна закінчиться, а що у нас в арсеналі? Треба також повернутися до смарт-спеціалізації регіону. На порядку денному й впровадження новітніх форм організації господарства – насамперед, кластерів.
Надалі Микола Силенко (Чернігівське регіональне відділення АМУ) розповів про досвід співпраці з словацьким проєктом щодо розбудови мережі укриттів в територіальних громадах області, а секретар Менської міської ради Юрій Стальніченко представив історію успіху Менської громади щодо налагодження партнерства з різними міжнародними структурами.
Віталій Загайний (консалтингова група Центру громадських ініціатив – ЦЕГРІН, Львів) привернув увагу до засадничої проблеми – спроможності органів місцевого самоврядування працювати з іноземними партнерами. Маскимально готові на тепер міські громади, а неготові – сільські. Європейські кошти заходять завжди на умовах співфінансування. І тут постає питання – скільки наших громад готові забезпечити його у значно більших розмірах, ніж досі? До того ж є очевидний регіональний розподіл, пов`язаний з фактором безпеки. Вочевидь, держава мала б підсилити органи місцевого самоврядування.
Тетяна Котенко (експертка з регіонального розвитку, фандрейзингу та підтримки малого та середнього бізнесу, Кропивницький) зауважила – щоб ми ні говорили про проєкти та фонди, якщо це не буде кому робити – справа не зрушиться ні на крок. Система освіти має готувати фахівців, які спроможні працювати як проєктні менеджери, вони стануть допомогою для органів місцевого самоврядування, однієї з основ його успішності. Там, де громади вміють мотивувати до такої діяльності, ми вже бачимо результати. Нинішній час – це неабиякий шанс, адже європейські партнери прагнуть працювати безпосередньо з органами місцевого самоврядування. Ми маємо навчитися працювати спільно.
Конференція відбулася в рамках проєкту «Організація та проведення міжнародної науково-практичної конференції «XІІІ “Розумовські зустрічі”», що здійснюється Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації у партнерстві з Сіверським інститутом регіональних досліджень», Школою врядування Національного університету «Острозька академія» за організаційного сприяння Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки фонду Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина).
