Відповідно до пунктів 9¹¹.1 та 9¹¹.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі – Закон № 2464) на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) звільнялися від відповідальності за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зокрема, за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату єдиного внеску.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин відмінено на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. 

Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), були внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, викладено у новій редакції пункти 9²¹–9²² розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення», якими встановлено, що тимчасово за порушення, які стосуються зокрема своєчасності та повноти сплати єдиного внеску, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, не застосовуються. Також за цей період не нараховується пеня, а нарахована пеня підлягає списанню. Таким чином контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів та припиняється нарахування пені.

При цьому незмінними залишились положення пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску зазначених в пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.

Підсумовуючи викладене, та беручи до уваги пункти 9¹¹.1, 9¹¹.2, 9²¹, 9²² розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 за порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464 не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

Щодо особливостей здійснення розрахунків при продажу товарів в мережі інтернет із використанням служб доставки

У зв’язку з надходженням на адресу ДПС численних запитань щодо особливостей здійснення розрахунків із споживачами при продажу товарів у мережі Інтернет, із використанням послуг експедиторів (логістичних компаній) та кур’єрів (перевізників), надаємо роз’яснення відповідно до тексту договорів на надання послуг з перевезення товарів, які знаходяться на офіційних сайтах зазначених служб доставки у відкритому доступі станом на 09.08.2023.

При відправці товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром при передачі його експедитору (логістичній компанії).

При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.

Також чинним законодавством не передбачено можливості видавати в готівковій формі суб’єктам господарювання саме торгівельну виручку у відділеннях надавачів фінансових (платіжних) послуг без попереднього зарахування її на поточні та/або платіжні рахунки платників податків. Видача коштів готівкою можлива лише щодо переказів, не пов’язаних з веденням господарської діяльності, або у випадку, якщо такою фінансовою установою або банком було відкрито платіжний або поточний рахунок такому суб’єкту господарювання і він отримує готівку, яка була попередньо зарахована на такий рахунок.

Таким чином, сам факт можливості отримання торгівельної виручки в готівковій формі повинен бути узгоджений безпосередньо з надавачем фінансових послуг, за умови належного його інформування про отримання саме торгівельної виручки як суб’єкта господарювання, а не приватних переказів як фізична особа.

Додатково інформуємо, що консультації з приводу існування можливості, законності та правил отримання торгівельної виручки в готівковій формі у відділеннях конкретних небанківських фінансових установ необхідно уточнювати у Національного банку як регулятора ринку фінансових послуг в Україні, а не ДПС.

Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.

Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових актів, зокрема, пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування РРО/ПРРО продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.

Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.

Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/698377.html

Нормативно – правова база:

Статті 235, 236, 664, 694, 698, 704 та 706 Цивільного кодексу України;

Пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»;

Стаття 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

         Пресслужба Головного управління  ДПС у Чернігівській області